СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ ПОВІСТІ ВАЛЕНТИНА ЧЕМЕРИСА «ВІТЬКА + ГАЛЯ, АБО ПОВІСТЬ ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ»

Анотація. У нову програму з української літератури введено твір Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Не можна не звернути увагу на мову твору, вона дуже насичена фразеологічними одиницями. А в програмі з української мови для цієї теми відводиться лише кілька уроків. Тож учні часто не розуміють значення певних фразем, просто не звертають на них уваги, а від цього не точно сприймають зміст.

У даному словничку пояснюється значення усіх фразеологізмів, наявних у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Декілька сполук фразеологічні словники не подають, та у цій повісті вони мають всі ознаки фразеологізмів.

Словничок фразеологізмів із повісті Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

1. “Аж в очах потемніло”. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін.
2. “Аршин проковтнув”. Неприродно прямо, дуже виструнчено.
3. “Бабуся надвоє ворожила”. Невідомо, чи здійсниться щось, чи ні.
4. «Бере за серце». Хвилювати, тривожити або зворушувати кого-небудь чимсь.
5. “Біс його розбере”. Незрозуміло, нечітко.
6. “Боком вилізе”. Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь.
7. «Будь здорові». Уживається як усталена форма прощання.
8. “Бути чи не бути”. Найважливіше питання, питання життя і смерті.
9. “В вічі дивиться (смерті)”. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось.
10. «Вдарити з тилу».
11. «Ведмідь на вухо наступив». Хто-небудь зовсім не має музичного слуху.
12. “ Вже й на нашій вулиці орли літають”
13. “В жмурки гратися”. Обдурювати кого-небудь, хитруючи, приховуючи щось.
14. «Взяти за живе». 1. Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. 2. Дуже дошкуляти, вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого.
15. “Викине білий прапор”. Визнати себе переможеним.
16. «Вилетіла з голови». Зовсім забутися.
17. «Витягти з себе». (Тягти (тягнути, витягати, висмикувати) слова з рота) – говорити повільно, спроквола.
18. “Виють, як на погибель”. Щоб хтось зазнав нещастя, лиха і т. ін.
19. “Відкрити наболілу душу”. Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т. ін.
20. “«Від любові трепетати». (Аж) се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється з приводу ч ого-небудь.
21. «Візьму перший удар на себе”. Прикривати, боронити кого-небудь від небезпеки, нападів, ганьби і т. ін., заступатися за когось.
22. «В огонь і воду». На будь-який самовідданий вчинок, на все.
23. “В останню хвилину”. Передсмертний час, пора.
24. “В поті чола”. Докладаючи всіх зусиль, напружено, самовіддано.
25. «Втремо носа». 1. Показати або довести свою перевагу над ким-небудь. 2.Присадити, спинити кого-небудь, даючи зрозуміти, що він повинен утриматися або відмовитися від своїх попередніх справ, намірів и т. ін. 3.Покарати, провчити кого-небудь.
26. “Гав ловити” 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; //Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби байдикувати. 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю.
27. «Гамлетівська…хвилина».
28. “Гаряча голова”. Запальна людина.
29. «Глуха тетеря». лайл. Людина, яка погано чує.
30. «Голгофа з хрестом». («іти на Голгофу») . Іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось.
31. “Голова йде обертом”, 1. Кого-небудь охоплює такий стан, при якому втрачається почуття рівноваги і все ніби хитається, перебуває в коловому русі. 2. Хто-небудь перебуває у стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т. ін.). 3. Хто-небудь втрачає здатність розумно міркувати, тверезо ставитися до навколишнього, правильно оцінювати дійсність.
32. “Головою відповідатимеш”. Брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь до готовності поплатитися життям.
33. “Голову ламати”. 1. Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. 2. Напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось.
34. “Голову морочити”. Розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись розібратися в чомусь, з'ясувати, зрозуміти щось. 2. чим, над чим і без додатка. Займатися якоюсь копіткою, клопітливою справою; робити щось.
35. “Гори переверну” . Зробити, виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато.
36. «Горло дерти». 1. З великим напруженням кричати, галасувати. 2. Натужно, надмірно голосно співати.
37. “Горобців лякати”. Нічого не робити; байдикувати.
38. «Дама серця». Кохана жінка.
39. «Даму свого серця не завоюєш». ( завойовувати серце чиє, кого). Домагатися чиєїсь прихильності, любові і т. ін.
40. “День і ніч”. Безперервно, постійно, безупинно, весь час.
41. «Дідька лисого». 1. Чому, чого. 2. Навіщо, нащо, для чого.
42. “Дідько її бери”. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. кимось або чимось, часто з гумористичним відтінком.
43. “Діла не буде”. Нічого не вийде, не варто чого-небудь добиватися.
44. “Діло…горить”. Пропадає.
45. «Діло в шляпі». рідко, фам. Усе гаразд, як слід; все йде успішно.
46. “Ділу кінець”. Що-небудь зроблено, закінчено.
47. «До болю в очах». (до болю ).У найвищій мірі вияву; дуже.
48. «Доведе до могили». ( довести до скону кого). Спричинювати смерть кому-небудь, губити когось.
49. «До могили”. Протягом усього життя; до кінця свого життя.
50. «Думки повилітали з голови».( вилетіти / вилітати з голови ). Зовсім забутися.
51. “Дух забиває”. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін.
52. “Душа співала”. Хто-небудь перебуває в дуже доброму, радісному настрої.
53. «Едем з райськими садами». Райське життя.
54. «За голову вхопився». Відчути розгубленість, жах, відчай; відчаїтися.
55. «Закопилив губу». 1. Пишатися, зазнаватися. 2. Ображатися, сердитися.
56. “Закривай крамничку” (лавочку). лавочку, фам. Припиняти якесь заняття, яку-небудь справу.
57. “За милу душу”. 1. З великим задоволенням, бажанням; охоче. 2. Не вагаючись, без всякого сумніву; напевне. 3. з сл. п р а ц ю в а т и , робити. Добре, надійно.
58. «За одним рипом». Одночасно з ким-, чим-небудь, заразом.
59. «Запал пригас».
60. «За саме серце взяла». Хвилювати, тривожити або зворушувати кого-небудь чимсь.
61. «Застиг на місці». Завмерти від здивування, несподіванки.
62. “Заткнути за пояс”. Перевершувати кого-небудь у чомусь.
63. “З гордо піднятою головою”. (високо нести (тримати) голову). Поводити себе гордо, з почуттям власної гідності.
64. «З гороб'ячий скік». Дуже мало.
65. «Землі під ногами не чув». 1. Під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, рухливим, легким, швидким і т. ін. 2. Дуже швидко, енергійно.
66. ” Зі щитом ”. Переможцем.
67. «З кулеметною швидкістю».
68. «Злетів на сьоме небо». «На сьоме небо дертися». Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий.
69. «З мосту у воду». У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
70. “Зроби ручкою” . Попрощатися.
71. “З ходу”. 1. Рухаючись, без зупинки. 2. Зразу, тут же, не задумуючись, і не обмірковуючи.
72. “Іншими очима глянув”. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь, по-іншому ставитися до когось —чогось.
73. “Іродова душа”. (бісова). Уживається як лайливий вираз.
74. «Й писнути не встигне». ([і) не (ані, хоч би) писнути). Замовчати.
75. «Йде грудьми». Мужньо, стійко захищати.
76. «Йти на голгофу чи в едем». (Іти на голгофу) Іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось. (Едем). Райське життя.
77. “Йшов мороз по спині”. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. 2. Кому-небудь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін.
78. «Клянусь сирою землею». Смертю.
79. “Ковтав книги”. Швидко, жадібно, з захопленням читати.
80. “Комедію розігрувати”. Удавати з себе кого-небудь, прикидатися кимсь, лицемірити.
81. “Круг пальця обвести”. 1. Спритно обдурити, перехитрити кого-небудь. 2. рідко. Викликати до себе прихильність, приязнь, закохати в себе (перев. про жінок).
82. «Кулею вилетів». Дуже швидко побігти і т. ін.
83. «Ледве ноги тягнув». Дуже повільно ходити, рухатися (від утоми, хвороби, старості).
84. «Летять на крилах». Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження).
85. «Личко пашіло жаром». Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т. ін. внаслідок сильного збудження, хвилювання і т. ін.
86. «Мамин синок». Розпещений, виніжений хлопчик або юнак.
87. «Махнув рукою».1. на кого — що. Перестати займатися ким-, чим-небудь, припинити робити щось. 2. на що і без додатка. Перестати сподіватися на щось, чекати чогось.
88. “Мов до пам'яті приходить”. 1. Повертатися до свідомості після непритомності . 2. тільки док. Опам'ятатися, заспокоїтися (після страху, хвилювання і т. ін.). 3. Вернутися до нормального життя, виправляючи помилки, аморальну поведінку, вчинки і т. ін.
89. “Мову відібрало”.1. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін. 2. Позбавляти кого-небудь здатності говорити.
90. “Моли Бога”. 1. Турбуватися, переживати за когось, бажати комусь всього доброго. 2. Виявляти своє задоволення; радіти.
91. «На високій ноті». Підвищеним голосом від обурення, незадоволення, радості і т. ін.
92. “ На всі чотири боки”. лайл. Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь.
93. “На герць викликав”. Викликати на бій.
94. «На даному етапі».
95. “ На кий чорт”,(якого чорта (гаспида), грубо. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь; чого, чому, навіщо.
96. “На мокру курку схожий”. [як) мокра (змокла) курка. Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина.
97. «На свою біду». Зовсім недоречно, на нещастя.
98. “На тому світі”. Померти.
99. «Наче вітром здуло». Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло).
100. «Наче окропом ошпарений». 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний. 2. Швидко, різко, рвучко.
101. “Наче струмом ударило”.
102. “Наче хто по голові стукнув”. Вражати неприємною несподіваною інформацією кого-небудь.
103. ”На щиті”. Переможеним.
104. “Не буде діла”. Нічого не вийде, не варто чого-небудь добиватися.
105. «Не вбивай …наповал». З одного пострілу, на смерть.
106. «Не ведмідь, а слон на вухо наступив». Хто-небудь зовсім не має музичного слуху.
107. «Не відала й не гадала».( і не думати). Не мати наміру, не збиратися.
108. «Не вішай носа». Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію, зневірюючись у чомусь.
109. “Не до сухої груші”.
110. “Не досягнеш паспортного віку”.
111. “Не знайду місця”.«Не знаходив собі місця». 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. 2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. 3. Фізично страждати від чого-небудь.
112. «Не клюй носом». Дрімати, засипати сидячи, час від часу опускаючи на мить голову.
113. «Не ликом же ми шиті”. Не позбавлений здібностей, умінь і т. ін., який набув уже певних знань, уміє поводитись належним чином тощо.
114. «Немає путі назад». ( іти назад). Повертатися до старого, віджилого, до попереднього становища.
115. «Не милостиню просиш». (Не) Жебракувати, старцювати.
116. “Немов крізь землю провалилися”. Раптово, безслідно зникнути.
117. «Немов хтось зашив губу (уста)». 1. Замовкати. 2. кому. римушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлюватися.
118. “Не на один день”. Протягом тривалого часу; довго.
119. «Не падай духом». (падати духом) Зневірятися в чомусь, втрачати надію. (дух падає (занепадає) . Хто-небудь втрачає бадьорість, віру в себе, в свої сили.
120. «Не повірив своїм очам». Бути надзвичайно здивованим, побачивши що-небудь.
121. “Не поминай лихом”. 1. Не згадувати про кого-небудь погано. 2. тільки не поминай лихом. Ввічлива форма прощання з ким-небудь.
122. “Нести візит”. Відвідувати кого-небудь.
123. «Не стій стовпом». 1. Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). 2. тільки док. Застигнути нерухомо.
124. “Ні за цапову душу”. Зовсім марно, даром; ні за що.
125. «Ні кінця їй ні краю». 1. З дієсл. Безмежно, безконечно. 2. з дієсл. Дуже довго.
126. “Ні світ ні зоря”. Дуже рано.
127. «Ноги несуть». (Куди ноги несуть). У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги.
128. «Носити на руках». 1. Дуже добре ставитися, виявляти велику увагу до кого-небудь. 2. Надмірно пестити кого-небудь, потурати комусь у його бажаннях і примхах.
129. «Обіцяти золоті гори». Надто багато.
130. «Одним духом». Дуже швидко, миттю.
131. «Опустилися руки». Впасти в розпач, в апатію, стати бездіяльним, байдужим до всього.
132. “Останню путь”. Помирати.
133. «Пасти задніх». Бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь.
134. «Пекельні пристойні муки». Страшні, нестерпні.
135. «Перший сон». Час безпосередньо після засинання.
136. «Підбивав клинці». 1. до кого і без додатка. Залицятися до кого-небудь. 2. під кого, кому. Здійснювати інтриги проти кого-небудь.
137. “Піддай сердечного жару” (піддавати жару). Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т. ін.
138. «Пісня пісень». Вершина творчості
139. “Пішов ти к чорту”. грубо. Зазнавати цілковитого провалу; пропадати, гинути.
140. “Поводила за носа”. Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось.
141. «Позаріз треба». Дуже необхідно.
142. «Позбавила дару межи».
143. «Покурів вулицею». Дуже інтенсивно, із запалом бігти.
144. “По самі вуха ”. Дуже сильно, надзвичайно.
145. «Поставила стовпом». 1. Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). 2. тільки док. Застигнути нерухомо.
146. «Похололо всередині». (в грудях, у животі, у п'ятах, на серці) Стало кому-небудь страшно, моторошно, болісно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо.
147. «Прикусив язика». Утриматися від запальних, гарячкових висловлювань, пересудів і т. ін.; замовкнути.
148. ”Путь-доріженьку тримаєте». куди. Рухатися в певному напрямі, прямувати кудись.
149. “ Розтопіть кригу” 1. Ліквідувати холодність, недовір'я і т. ін.. 2. чого. Позбутися загрози чого-небудь.
150. “Ростуть крила”. Хто-небудь відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін.
151. «Руками розводив». 1. Виражати здивування, захоплення, розгубленість і т. ін. 2. Виявляти свою неспроможність щось зробити, у чомусь розібратися і т. ін.
152. “Сам Бог велів ”. Правильно, праведно.
153. «Світ (без неї) не милий». Кому-небудь все байдуже, ніщо не приносить задоволення, не хочеться жити.
154. «Світ за очі». 1. Не вибираючи шляху, куди завгодно. 2. Невідомо куди; у безвість.
155. «Сердечні хвороби». Переживання, настрої, пов'язані з коханням.
156. «Серце билось, кров вирувала». (кров грає ) Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, пристрасті і т. ін..
157. “Серце (кров) грало”. Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, пристрасті і т. ін.
158. «Серця співають» . Хто-небудь перебуває в дуже доброму, радісному настрої.
159. «Смертний вирок». Обвинувальний вирок із засудженням підсудного до страти.
160. “Сопель не витер”.
161. «Сохнув за нею ”. Страждати від кохання до кого-небудь.
162. «Спали, як мертві». 1. Дуже стомлений, млявий і т. ін. 2. Блідий, нерухомий і т. ін.; // Чимось приголомшений, стурбований і т. ін. 3. зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно.
163. «Сповзає із сьомого неба».
164. “Ставати до бар'єра”. Розпочинати бій, боротьбу.
165. «Твій час настав». 1. Пора умирати кому-небудь. 2. Хто-небудь буде мати успіх.
166. «Тільки курява піднялася». Швидко зникнути.
167. “Творчі муки”.
168. «…Треба вкручувати, покоряти»(покорити серце чиє). Викликати у кого-небудь любов до себе.
169. “Тримати язик за зубами”. Бути обачним, стриманим у розмовах, висловлюваннях; не розголошувати чого-небудь; мовчати.
170. «Топтати стежку». 1. Залицятися до кого-небудь, вчащати до когось. 2. куди, до кого — чого. Часто ходити куди-небудь, бувати десь.
171. «У всій красі». Без прикрас, у своєму справжньому вигляді.
172. «Увійшовши в раж». Бути в стані наростаючої несамовитості , граничної захопленості чимось.
173. “У душу заглянув”. Намагатися зрозуміти почуття, думки кого-небудь.
174. «Чекати в моря погоди». Даремно надіятися на що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним.
175. “Чорти несуть”. Уживається при потребі висловити своє незадоволення з приводу чиєїсь відсутності або небажаної присутності, появи.
176. “Щоб твоєї ноги тут не було” Настійна вимога до кого-небудь піти, перестати бувати десь.
177. “Що ти за цяця”. Про того, чиї претензії не відповідають його справжнім достоїнствам, хто не має підстав на шану.
178. “Як вогонь на сухій соломі”. Дуже швидко, жадібно.
179. «Як на біду». Зовсім недоречно, на нещастя.
180. «Як на гріх». Як навмисне, як на зло, як на нещастя.
181. «Як на пожежу». Дуже швидко.
182. “Як на цвіту прибитий”. Хто-небудь недорозвинений, дурний від природи.
183. “Як рак на мілкому”. Без засобів існування, без підтримки і т. ін.
184. «Як собака на сіні: сам не гам і другому не дам». Той, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає.

“Від своєї долі в рідній хаті не сховаєшся”.

“Вік живи, вік учись ».

«Всі ми колись помремо»

“Гріхи ваші тяжкії”.

“Гора з горою не сходиться, а людина”.

«Двічі не вмирати, а раз не минувати».

«З коханням не жартують»,

“З чужого похмілля голова тріщить”.

“Засватана – як продана”.

“Збережу світлу пам’ять в серці”.

“Здалеку пташка до нашої стріхи прилетіла”.

«Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!»

«Куй залізо, поки гаряче».

«Любов сильніше смерті».

“На помилках ми всі вчимося”.

«Не боявся ні меча, ні дикого коня».

«Не святі горшки ліплять»

“Не ти перший, не ти останній”.

«Поживемо – побачимо».

«Прийшов, проспівав, переміг».

«Пташкою пурхала».

“Півсвіту скаче, а пів — плаче».

“Під лежачий камінь і вода не тече”.

“Поживемо – побачимо”.

“Посмішиш – людей насмішиш”.

“Посмішка, як теє яснеє сонце”,

“Раз мати родила”.

“Ранок вечора мудріший”.

«Слово – не горобець»

«Такий ніс на свято ріс, а ти його в будень носиш».

“У житті, як на довгій ниві”.

«Хто кохає, той за тим і зітхає».

“Хоч і буде каяття, та не буде вороття”.

“Що в мене на думці, те в тебе на язиці”.

“Що з воза впало, те пропало”.

«Я ж не корову у вас купую».

«Балакучий як сорока».

“Бігатиме, як тінь за хмарою у ясний день”,

«Брови, мов два остюки».

«Вилетів, мов куля з рушниці».

«Влетів у двір як ошпарений».

«Зерно текло, як вода».

«Знають, як облуплену».

“Губи – морські корали”.

“Дурний, як сто пудів диму”.

“Зубки – два разки доброго намиста”.

«Мова, як спів струмочка, як спів соловейка”.

«Мов демон».

“Мов лев на вогонь”.

«Мовчатиму, як риба».

«Наче пливла».

«Немов віником, підмела у голові».

“Ніби помирати зібрався”.

«Ніс, наче дзьоб».

«Очі, мов криниці».

“Очі, як дві зорі”.

«Пішов…як на страту».

“Ревеш, як бугай”.

«Рубав…, наче пісню співав».