ХУДОЖНІЙ ПРЕДМЕТ У ПОЕТИЧНОМУ СВІТІ ЛІНИ КОСТЕНКО: СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ : ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ПРЕДМЕТ В поэтическом мире Лины Костенко семиотической АСПЕКТ
ВСТУП 2 Розділ 1. Художній предмет як наукова проблема. 7 1.1. Предмет у художньому творі: історія питання, проблема дефініції 7 1.2. Методологія дослідження художньої предметності. 22 Розділ 2. Предметний світ у творенні образу персонажа . 31 в поезії Ліни Костенко. 31 2.1. Предметна деталь як основа образу персонажа. 31 2.2. Семіотика очей у поетичному світі Ліни Костенко. 49 2.3. Особливості портрета в інтимній ліриці Ліни Костенко. 53 Розділ 3. Художній предмет в пейзажі Ліни Костенко: . 68 семіотика та функції. 68 3.1. Предметний світ у творенні картин природи. 68 3.1.1. Сумний пейзаж. 70 3.1.2. Спокійний пейзаж . 76 3.1.3. Бурхливий пейзаж. 83 3.2. Синтез світу природи і світу речей в художньому предметі 88 3.3. Семіотика образів сонця й місяця у художньому світі. 97 Ліни Костенко. 97 Розділ 4. Художній предмет як спосіб візуалізації хронотопу художнього світу Ліни Костенко . 110 4.2. Предмет як точка перетину часопросторових площин поетичного світу Ліни Костенко. 131 4.3. Семіотика предметно-речового світу в поезії Ліни Костенко 137 ВИСНОВКИ. 162 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 166
II. ВСТУП Актуальність дослідження. У сучасному літературознавстві предметність художнього твору традиційно розглядають як складову його внутрішнього світу поряд із часом, простором та образами персонажів. Наявність у тексті предметно-речово го рівня сприймається як самоочевидна і незаперечна даність. І хоч жодному літературознавцю досі не вдавалося уникнути аналізу (принаймні побіжного) предметів при вивченні художнього світу або образної системи того чи того твору, однак категорія предметності як така в українському літературознавстві досі залишається невиокремленою та недослідженою. Речі в художньому творі розглядаються або як тло, декорація дії, або як самостійний образ чи його деталь. Такий підхід до аналізу предмета в межах окремих концепцій є недостатнім. Художній світ не обмежується предметним компонентом, деталь не обов’язково є річчю, а річ функціонує не лише як деталь. Дисертація є спробою розглянути предмет як художню категорію. Повсякденне життя людей минає у світі речей. Закономірно, що предметний світ знаходить відбиття у світі художньому, поетичному, адже література як вид мистецтва це відображення та перетворення дійсності в художніх образах. При цьому основу образів складають фізичні, конкретно-предметні форми. Предмети матеріалізують світ у всіх його проявах, роблять можливим його пізнання та осягнення людською свідомістю. У книзі «Слово річ світ» О.Чудаков називає предмет одним із основних складових світу письменника саме він фіксує авторське бачення зовнішнього, речового світу. Вчений одним із перших в літературознавстві ствердив думку про речі художнього світу твору як художні предмети і засвідчив, що речі, елементи інтер’єру, деталі портрета чи пейзажу функціонують у творі як носії інформації, емоції та художньої енергії. Розглядаючи річ у культурному та літературному контекстах, Ю.Лотман відзначав очевидну властивість речі її достовірність. Більше того, сенсорна відчутність речі можливість побачити і доторкнутися робить її своєрідним критерієм достовірності та створює відчуття безпосереднього контакту, «особистого знайомства» з річчю. Опосередкована поетичним словом, річ не втрачає своєї значущості, а навпаки, посилює її і набуває функцій знаку, формуючи знакову систему семіосферу. З семіотичного погляду, предмети в художньому творі потенційно наділені знаковістю несуть інформаційне й емоційне навантаження та мають здатність заступати, представляти чи відсилати до іншої речі. Попри пильну увагу дослідників до творчого доробку Ліни Костенко, особливості предметної складової її художнього бачення та мислення ще не стали предметом спеціального аналізу. Окремі коментарі щодо значення та функціонування речей у поетичному світі Ліни Костенко наявні в розвідках С.Антонишин, Б.Антоненко-Давидовича, С.Барабаш, П.Іванишина, Г.Клочека, В.Панченка, Є.Прісовського, В.Саєнко, Л.Ставицької, О.Тарана, В.Шелеста. Їхні праці містять зауваження щодо предметної точності, пластичності, зримості, виразності, майже відчутної дотиковості образів поетеси, проте вони не формують цілісного уявлення про досліджуваний феномен. Метою роботи є визначення ролі та значення предметності у художній системі твору на матеріалі поезії Ліни Костенко. Досягнення поставленої мети передбачає виконання низки завдань: 1. з’ясувати ступінь дослідженості художньої предметності як наукової проблеми; 2. дати визначення поняттю «художній предмет», вказати на його суттєві характеристики; 3. встановити роль художнього предмета в процесі візуалізації художнього образу; 4. визначити особливості породження та рецепції предметних образів і деталей у поезії Ліни Костенко; 5. дослідити художню предметність як спосіб оприявлення часу та простору в художньому світі. Об’єктом дослідження є поетичні тексти Ліни Костенко, вміщені у збірках Проміння землі” (1957), Вітрила” (1958), Мандрівки серця” (1961), Поезії” (Балтимор-Париж-Торонто, 1969), Над берегами вічної ріки” (1977), Неповторність” (1980), Сад нетанучих скульптур” (1987), Вибране” (1989). Предметом вивчення є «художня предметність» як літературознавча категорія, її знаковість та функціональність у творах Ліни Костенко, участь у процесах візуалізації та генерування художньої енергії. Теоретико-методологічна основа дисертації. До обґрунтування заявлених тез залучено роботи Г.Башляра, Ж.Бодріяра, Р.Інгардена, О.Потебні, М.Фуко, М.Хайдеггера. Праці семіотиків Р.Барта, А.Байбуріна, У.Еко, Г.Кнабе, Ю.Лотмана, О.Прозерського доповнили дослідження речі як предметного носія знаковості, а літературознавчі студії М.Гея, Л.Гінзбург, О.Карасьова, Г.Клочека, Д.Лихачова, Є.Рейна, О.Чудакова уможливили формування поняття про предмет як компонент художнього світу письменника. Відповідно до мети та завдань у дисертаційній роботі застосовувалися різні літературознавчі методи. Зважаючи на об’єкт дослідження, основним було обрано семіотичний підхід, який виявився оптимальним для розгляду даної категорії, здатним створити цілісну картину предметно-речового світу художнього твору, виявити найсуттєвіші зв’язки між його складниками та іншими знаковими системами культури. Крім семіотичного, залучено також рецептивний, феноменологічний та герменевтичний методи, застосовано методику аналізу поетичних текстів «під мікроскопом». До теоретично-методологічного інструментарію залучено терміни семіотики, феноменології, герменевтики, російської формальної школи, рецептивної поетики. Базовим методологічним підходом до аналізу поетичного світу Ліни Костенко є системний підхід. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тему дисертації узгоджено і затверджено на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» (протокол №130 від 16 жовтня 2007). Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок здобувача. У дисертації здійснено аналіз художньої предметності як важливого компонента внутрішнього світу літературного твору. Предметний світ розглянуто як іманентну властивість усіх складників художнього світу час, простір, образи персонажів, інтер’єри та пейзажі актуалізуються, входять у сферу сприйняття і розуміння читача через їх опредмечення. Уперше у вітчизняному літературознавстві розглянуто художні предмети в системі індивідуального стилю Ліни Костенко, визначено їх місце та роль в організації художнього світу, встановлено шляхи та прийоми генерування емоційного настрою та художньої енергії поетичних текстів. Теоретичне значення роботи полягає у розробці методів дослідження художнього світу твору та письменника (образів персонажів, природи, часу та простору) через семіотичний аналіз предметного світу одягу, речей побуту, деталей інтер’єру. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації, її результати можуть бути використані під час вивчення курсів теорії літератури, історії української літератури ХХст.; для підготовки відповідних спецкурсів і спецсемінарів, спрямованих на вивчення поетики Ліни Костенко, психології сприймання літературного твору, семіотики літератури. Апробація результатів дисертації. Розділи дисертаційної роботи та статті обговорювалися на засіданнях кафедри української літератури та семінарах групи аспірантів кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Результати дослідження було оприлюднено на звітних конференціях кафедри української літератури у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (20062007) та Всеукраїнській науковій конференції «Поетика художнього тексту» (Дніпропетровськ, 2007). Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 6 публікаціях у фахових виданнях ВАК України.