Александр Кварта - официальный сайт
Як завжди на небі світить сонце, Так і щастя загляда в віконце, Так як зорі знайдеш ти вночі, Так від серця ти знайди ключі.
Пр. А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п’ється, Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає. Бо кохання - як вода у спеку, Бо кохання - як політ лелеки, Бо кохання - вірність лебедина, Бо кохання справжнє - лиш єдине!
Знай, кохання без користі - це вже щастя, Пронеси його через ненасті, Бо кохання міцно нас тримає, І кохання справжнє все прощає.
Пр. А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п’ється, Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає. Бо кохання - як вода у спеку, Бо кохання - як політ лелеки, Бо кохання - вірність лебедина, Бо кохання справжнє - лиш єдине!
Хоч бувають і шипи і рози, Хоч бувають радощі і сльози, Лиш кохання може крила дати І два серця разом об’єднати.
Пр. А кохання плаче і сміється Поцілунок наче медом п’ється, Без страждання його не буває Та кохання справжнє не минає. Бо кохання - як вода у спеку, Бо кохання - як політ лелеки, Бо кохання - вірність лебедина, Бо кохання справжнє - лиш єдине!
А кохання плаче і сміється Серце в радості і в щасті б’ється, Хоч буває мучить і страждає, Та частіше в космос підіймає. Не важливо близько чи далеко, Воно гріє і в мороз як в спеку. Бо кохання душу окриляє, Бо з коханням серце розквітає.
Для абонентов Vodafone Для абонентов Kyivstar Ой, калина-любовсл. та муз. Людмила Столярська
В рідний дім з чужих країв повертався козаченько Ніби вітер, кінь летів, швидше ніс його до неньки Там, де батьківський поріг, зачекалась біла хата Та в дорозі зупинивсь коня друга напувати. А на березі ріки гарна дівчина в віночку Білувала рушники та полотна на сорочку, Аби вишити на ній візерунки калинові Деж кохання ти моє, козаченько чорнобровий? Пр. Ой, калино любов, щастя на долоні. Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні. То солодка як мед, то неначе з перцем. При дорозі росте, а живе у серці
Стрілись погляди ясні, і без слів все зрозуміло Лиш окрилені пісні із сердець у вись злетіли Ти дівчино не барись, вишивай скоріш сорочку Восени сватів діждись, будь моїм батькам за дочку Пр. Ой, калино любов, щастя на долоні. Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні. То солодка як мед, то неначе з перцем. При дорозі росте, а живе у серці.
Українасл. Людмила Грицаєнко муз. Олександр Кварта
На перехресті зоряних орбіт В ранкових росах проросла зернина, А з нею я прийшов на білий світ І сповила мене ти, Україна
Поля пшеничні і небесна даль, На рушникові вишита калина, Моя надія і моя печаль, Це ти, свята земля, ти - Україна, Це ти, свята земля – Україна
Я вишиванкам маминим радів, У солов’їв навчався я співати, І в яблуневих квітчатих садів Красу землі я вчився пізнавати
Поля пшеничні і небесна даль, На рушникові вишита калина, Моя надія і моя печаль, Це ти, свята земля, ти - Україна, Це ти, свята земля – Україна
Купальська ніч, і очі в неї – синь, Чумацький шлях, мов молоко по світу, Ромашки в житі і гіркий полин – Це неповторне українське літо
Поля пшеничні і небесна даль, На рушникові вишита калина, Моя надія і моя печаль, Це ти, свята земля, ти - Україна, Це ти, свята земля – Україна
Поля пшеничні і небесна даль, На рушникові вишита калина, Моя надія і моя печаль, Це ти, свята земля, ти - Україна, Це ти, свята земля – Україна Це ти, свята земля – Україна, Це ти, свята земля – Україна
Для абонентов Lifecell Ти одна на цілім світісл. та муз. Наталыя Май
Кохання першого тривога, Як серця стукіт голосний, Та марні всі перестороги, Коли в душі твоїй пісні Я так сумую за тобою, Бо ти одна в моїй душі, Згорає серце від любові, Та як признатися, скажи?
Ти – одна на цілім світі, Ти в солодких снах, Ти, як сонце в небі світиш, Ти – моя весна!
Кохання першого тривога, Неначе проліски в саду, Ведуть до тебе всі дороги, Та я і сам по них іду. А серце щемно завмирає, Я соловейко у гаю, А як признатися не знає, Що я люблю тебе, люблю!
Ти – одна на цілім світі, Ти в солодких снах, Ти, як сонце в небі світиш, Ти – моя весна!
Дві долісл. Павло Мельник муз. Олександр Кварта
Вдвох під горою разом з тобою в небо дивилися, Десь там на ньому дві наші долі разом зустрілися. Довго блукали, щастя шукали, та й обійнялися, Наші два серця в єдине ціле та й об’єдналися.
Приспів: Дві різних долі, різних два життя З’єднаються в одне під небесами, І будуть жити, будуть жити наші почуття, Що вогником закралися між нами. Ми збережемо вічним цей вогонь! І не дамо його ми погасити! Хоч заметіль, хоч заметіль закружить біля скронь, Та ми так само будемо любити.
Вдвох під горою разом з тобою в річці купалися, Кохати щиро, кохати вірно ми признавалися. Під шепіт вітру у теплу нічку та й заручилися, В старенькім храмі на рушникові та й одружилися.
Приспів: Дві різних долі, різних два життя З’єднаються в одне під небесами, І будуть жити, будуть жити наші почуття, Що вогником закралися між нами. Ми збережемо вічним цей вогонь! І не дамо його ми погасити! Хоч заметіль, хоч заметіль закружить біля скронь, Та ми так само будемо любити.
Вдвох під горою разом з тобою в небо дивилися, На ювілеї, на золотому Богу молилися, Щоб наші діти, наші онуки в щасті купалися, А їхні долі, так як і наша, гарно складалися.
Приспів: Дві різних долі, різних два життя З’єднаються в одне під небесами, І будуть жити, будуть жити наші почуття, Що вогником закралися між нами. Ми збережемо вічним цей вогонь! І не дамо його ми погасити! Хоч заметіль, хоч заметіль закружить біля скронь, Та ми так само будемо любити.